Як перший морський аеропорт Китаю і один із найбільших у світі за своїм призначенням, він критично залежав від геотекстилю з філаментних волокон, отриманих методом спанбонд та прошитих голкою, для обробки фундаменту. Завдяки високій міцності та стійкості до проколу, геотекстиль ефективно розподіляв навантаження та запобігав нерівномірному осіданню м'якого ґрунту. Його висока фільтрувальна здатність також забезпечила стабільність дренажної системи, створивши надійну основу для будівництва злітно-посадкових смуг та терміналів.